Причини виникнення дефектів слуху

Усі причини виникнення дефектів слуху можна поділити на три групи.

• Причини й фактори, що викликають зміни в контурах слухового апарата й призводять до спадкової глухоти чи туговухості.

Незважаючи на досягнення медицини, кількість глухих і слабочуючих зі спадково зумовленним зниженням слуху не зменшується.

• Фактори ендо- і екзогенного патологічного впливу на орган слуху плода, що викликають ураження слуху (при відсутності спадкових факторів).

Причинами вроджених порушень слуху можуть бути захворювання матері в період вагітності, токсичні, фактори, імунний конфлікт, родові травми.
Найважливіше значення в етіології вродженої патології органа слуху мають інфекційні захворювання матері під час вагітності. Серед них особливе місце належить краснусі. Ступінь ураження слуху залежить від періоду вагітності, коли мати перенесла це захворювання. Найзагрозливішим є ранній термін вагітності. Ураження слуху в дитини має переважно нейросенсорний характер (рідше — кондуктивний) і часто супроводжується катарактою, пороком серця, розумовою відсталістю.
Негативно впливають на орган слуху плода віруси кору, вітряної віспи, паротиту, скарлатини, токсоплазмозу, туберкульозу тощо, проте питома вага цих інфекцій незначна.
Дефект слуху в дітей, матері яких перенесли одне з цих захворювань у першій третині вагітності, характеризується, як правило, ураженням звукоприймального відділу слухового аналізатора. Спостерігається зниження слуху від легкої туговухості до глухоти, що залежить від тих змін, які відбулися у завитці чи ядрах слухового нерва.
Клінічні спостереження свідчать, що на розвиток органа слуху плода впливають різні загальносоматичні захворювання матері (цукровий діабет, нефрит, авітамінози, токсикоз тощо). Проте вплив цих захворювань на розвиток органа слуху та його функцію у плода до цього часу вивчений недостатньо.
В останнє десятиріччя особливу увагу оториноларингологів привертають токсичні фактори, зокрема ототоксичні лікарські препарати (стрептоміцин, неоміцин, мономіцин, канаміцин та ін.).
Негативно впливають на орган слуху дитини алкоголь, нікотин, хімічні препарати, радіаційне опромінення, яке викликає зміни в завитці слухового органа плода в ранні строки вагітності.
Однією з причин уроджених вад слуху в дітей вважають недоношеність, оскільки в таких дітей спостерігається недорозвиненість багатьох органів і систем, зміни в судинах, центральній нервовій системі та подальші зміни в аналізаторах, у тому числі й слуховому. На стан слухової функції дитини негативно впливають травми матері під час вагітності, затяжні пологи й родові
травми.
Таким чином, уроджена глухота чи туговухість може виникнути під впливом різноманітних ендо- й екзогенних факторів. Здебільшого вона має нейросенсорний характер, значно виражена за глибиною пошкодження й практично невиліковна.

• Фактори, які негативно діють на орган слуху здорової від народження дитини в один із періодів її розвитку й призводять до набутої глухоти чи туговухості.

Це найпоширеніша форма патології слуху.
До причин, що викликають набуті вади слуху, слід віднести такі: перенесені інфекційні захворювання (грип, паротит, скарлатину, дифтерит, токсоплазмоз та ін.); захворювання порожнини носа й носоглотки (що не стосуються безпосередньо вуха); запальні захворювання слухового ходу, барабанної порожнини, слухової труби (зовнішній отит, гострий середній отит, хронічний середній гнійний отит тощо); травми, здебільшого механічні, хоча трапляється й термічний вплив, а також негативна дія шуму; алергічні захворювання, які зумовлюють нейросенсорну туговухість; загальносоматичні захворювання, серед яких основна роль належить цукровому діабету, захворюванням нирок, крові та ін.; вплив екзогенних ототоксичних речовин, у тому числі медикаментів (антибіотиків, стрептоміцину) тощо.