Сообщения

Лікування і корекція СДУГ

Дитина, що страждає СДУГ, зазвичай проходить навчання разом з однолітками, але вчителю слід приділити увагу його потребам, наприклад, дати більше часу на виконання завдання, посадити дитину в тій частині кімнати, де він буде менше відволікатися. Дитина з СДВГ також потребує підтримки дорослих і їх допомоги в контролюванні поведінки і рівня уваги. Для навчання такої дитини потрібно використовувати сучасні підтримуючі методи навчання, що допомагають сконцентрувати увагу і засвоїти навчальний матеріал. Лікування СДВГ включає поведінкову і лікарську терапію. У лікуванні повинна брати участь не тільки родина, а й школа. Батьки і вчителі повинні навчитися коректувати поведінку дитини, направляти його енергію і заохочувати успіхи дитини. Це передбачає розвиток навичок вирішення проблем, навичок відкритого та ефективного спілкування, управління гнівом і вирішення конфліктів. Лікарське лікування СДВГ обмежується прийомом стимулюючих препаратів групи амфетамінів, наприклад, ріталіну і декс...

На що слід звернути увагу при діагностиці СДУГ

Изображение
1. Особливості вибору  - як малюк вибирає предмет і заняття. У звичній обстановці дитина вибирає заняття, які йому вже зрозумілі і цікаві. Він може деякий час проводити за грою, а потім переходити до нового. З 3 - 3,5 років у малюка може бути намічений план занять, яке він не завершив учора. СДУГ може бути пов'язано з порушеннями пам'яті. У новій обстановці дитина може деякий час просто розглядати навколишнє середовище, брати розглядати об'єкти і відкладати поки щось його не зацікавить. Зверніть увагу, якщо дитина без уваги бере предмети. Його погляд весь час «бігає» по простору в пошуках чогось. Малюк активно і хаотично рухається. У рухах спостерігається різкість, швидкість з відсутністю аналізу рухів. У слідстві предмети, які оточують дитину, часто зачіпаються. Процес роботи - як довго займається з обраним матеріалом, включеність в заняття. Важливий його інтерес. Коли малюк зробив свій вибір, зверніть увагу, як він займається. Сфокусований його погляд на об'єкті. Пр...

Що таке СДУГ?

Синдромом дефіциту уваги або СДУГ називають певний тип поведінки, який супроводжується порушеннями уваги, загального розвитку, гіперактивністю. Спостерігаються такі розлади, як у дітей, так і у дорослих. Відзначаються труднощі в сприйнятті інформації, концентрації уваги, імпульсивність в поведінці. Розрізняють синдром дефіциту уваги окремо і, включаючи гіперактивність. Однією з перших країн, в якій стали проходити дослідження даного синдрому, стала Америка. На сьогоднішній день існують різні методи діагностики і лікування синдрому, включаючи медикаментозний. До причин виникнення синдрому відносять і особливості клімату, екології, харчування, і порушення в період внутрішньоутробного розвитку плода.  Більш детально і глибоко можна ознайомитися з симптоматикою розлади в дослідженнях Національного Інституту здоров'я та клінічної кваліфікації Великобританії, Національного інституту психічного здоров'я США, а також в роботах американського клінічного психолога Рассела Барклі (R...

Адаптація для дитини з порушенням опорно-рухового апарату

Вхід до школи Вхід до будь-якої школи, зазвичай, починається зі сходів, що є суттєвою або навіть нездоланною перешкодою для дітей з порушенням опорно-рухового апарату, які використовують під час пересування інвалідний візок, тростинки, милиці чи інші засоби. Для того, щоб ці діти змогли потрапити до школи, необхідно продублювати сходи пандусом. Пандус має бути пологим, щоб дитина на візку могла самостійно підійматися і спускатися ним. Щоб цього досягти, нахил пандуса не має перевищувати 12 градусів. Пандус складається з трьох частин: горизонтальної площини на початку пандуса; похилої поверхні пандуса; горизонтальної площини в кінці пандуса. Ширина пандуса має бути не меншою 90 см. Необхідними атрибутами є бортик, що огороджує, та бильця. Бортик запобігає скочуванню візка. Його висота має бути не меншою, ніж 5 см. Бильця встановлюються по обидва боки пандуса на висоті 70 і 90 см. Для дітей молодших класів – 50 см. Найзручнішими є бильця круглого перерізу (з діаметром не...

Принципами корекційно-педагогічної роботи із дітьми, хворими на ДЦП

Принципами корекційно-педагогічної роботи із дітьми, хворими на церебральний параліч, є: 1. Комплексний характер цієї діяльності (постійне урахування взаємовпливу рухових, мовленнєвих і психічних порушень у динаміці розвитку дитини, спільна всебічна стимуляція розвитку психіки, мовлення, моторики, профілактика і корекція їх порушень). 2. Ранній початок послідовних корекційних дій з опорою на збережені функції дитини (рання діагностика і початок корекційно-педагогічного впливу, починаючи вже з періоду немовляти і раннього віку, який є сензитивним періодом для розвитку мовлення. Раннє виявлення патології і своєчасний корекційний вплив, здійснені у цей період, дозволяють зменшити, а інколи й виключити психомовленнєві порушення дітей із церебральним паралічем, що пояснюється пластичністю і універсальною здатністю дитячого мозку до компенсації порушених функцій). 3. Організація роботи у рамках провідної діяльності. Порушення розвитку психіки і мовлення під час ДЦП значною мірою обум...
Изображение
Дитячий церебральний параліч  – це патологія, що виникає у результаті ураження головного мозку, перенесеного у пренатальний період або в період незавершеного процесу формування основних структур і механізмів мозку, що обумовлює складне поєднання неврологічних і психічних розладів. При цьому спостерігається не тільки уповільнений темп психічного розвитку у цілому, але й нерівномірний, диспропорційний характер формування окремих психічних функцій. Провідними  у клінічній картині дитячого церебрального паралічу є  рухові порушення : порушення м’язового тонусу – за типом спастичності, ригідності, гіпотонії, дистонії; обмеження або неможливість здійснення довільних рухів – паралічі і парези; наявність примусових рухів – гіперкінези і тремор; порушення рівноваги і координації рухів – атаксія; порушення відчуттів рухів – кінестезія; недостатній розвиток стато-кінетичних рефлексів; синкінезії; наявність патологічних тонічних рефлексів. Форми ДЦП: Спастична диплегія  (...

Причини та класифікація порушень опорно-рухового апарату

Причини порушень опорно-рухового апарату: - захворювання матері в період вагітності (ендокринні, серцево-судинні, інфекційні, хронічні запальні захворювання та ін.); - механічні травми матері під час вагітності; - асфіксії (задуха), черепно-мозкові травми дитини. Серед видів патології опорно-рухового апарату виділяють: 1. Захворювання нервової системи: дитячий церебральний параліч (ДЦП, цей діагноз мають біля 90 % дітей із порушеннями опорно-рухового апарату), поліомієліт. 2. Уроджену патологію опорно-рухового апарату: вроджений вивих стегна, кривошию, клишоногість, аномалії розвитку хребта (сколіоз), недорозвиненість та дефекти кінцівок, аномалії розвитку пальців руки, артрогрипоз (вроджені вади зовнішності). 3. Набуті захворювання і порушення опорно-рухового апарату: травматичні ураження спинного мозку, головного мозку і кінцівок, поліартрит, захворювання скелету (туберкульоз, пухлини кінцівок, остеомієліт), системні захворювання скелету (хондродистрофія, рахіт). Провідним у д...